Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2021 році
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком у складі податку на майно. Особливістю місцевих податків є те, що вони запроваджуються рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад. Повноваження відповідних рад щодо місцевих податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується у 2021 році фізичним особам – власникам нерухомості за 2020 рік.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.
Базою оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. При цьому необхідно звернути увагу , що сума податку збільшується на 25,0 тис. грн. на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку), за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).
Зазначаємо, що база оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий звітний період (рік).
Пільги не застосовується, якщо площа такого об’єкта перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 ПКУ та до об’єкта оподаткування, що використовується їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування.
Обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Податкове (податкові) повідомлення-рішення про сплату суми (сум) податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення Головне управління ДПС у Закарпатській області, опубліковано 01 червня 2021 о 11:07
У Головному управлінні ДПС у Закарпатській області інформують, що наказом Міністерства фінансів від 14.05.2021 № 266 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.
Консультація надає роз’яснення на питання, які стосуються:
- сировинних товарів та товарів, що мають біржове котирування;
- критеріїв визнання операцій реструктуризації бізнесу контрольованими;
- специфіки подання Повідомлення про укладання контракту на здійснення операцій з сировинними товарами;
- застосування 30% коригувань фінансового результату у випадках:
- надання документів, що підтверджують сплату нерезидентом податку на прибуток;
- здійснення операцій через комісіонера – резидента;
- підтвердження платником податку відповідності цін принципу «витягнутої руки» згідно з процедурою, встановленою статтею 39 Кодексу;
- встановлення невідповідності цін принципу «витягнутої руки».
В частині особливостей застосування положень щодо сировинних товарів та товарів, що мають біржове котирування, роз’яснено, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1221, якою затверджено Перелік сировинних товарів, набула чинності з 1 січня 2021 року, норми Кодексу щодо контрольованих операцій з сировинними товарами застосовуються починаючи з 1 січня 2021 року. Крім того, зазначено, що якщо платник податків у період з 1 січня 2020 року по 22 травня 2020 року (включно) використовував норми Кодексу стосовно операцій з товарами, які мають біржове котирування, такий підхід може застосовуватись і надалі в період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) при наявності належного обґрунтування використання методу порівняльної неконтрольованої ціни та біржових котирувань як джерела інформації у документації з трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
Щодо критеріїв визнання операцій реструктуризації бізнесу контрольованими пояснюється, що підпункт, яким визначені господарські операції для цілей ТЦУ, не є вичерпним, а отже будь-які його уточнення, зокрема, щодо операцій реструктуризації бізнесу, не вважаються розширенням переліку операцій для цілей контролю трансфертного ціноутворення.
Щодо застосування 30% коригувань фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу надано роз’яснення стосовно:
документу, що свідчитиме про сплату податку нерезидентом, організаційно правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, у відповідній державі у періоді здійснення операції;
коригування фінансового результату, що здійснюється комітентом-резидентом, оскільки право власності на товар (роботи, послуги) переходить безпосередньо від такого комітента до покупця – нерезидента, або від постачальника (продавця) – нерезидента до комітента;
обсягу інформації, який вважається достатнім для належного обґрунтування відповідності ціни або показника рентабельності принципу «витягнутої руки»;
коригування, що здійснюється на розмір різниці між фактичною вартістю придбання або продажу товарів (робіт та послуг) та вартістю, розрахованою виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», яке може бути як меншим за 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг придбаних (реалізованих) у відповідних операціях, так і більшим.
Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.